Чи буде мати законну юридичну силу договір про надання персоналу між Товариством і спеціалізованою в цьому спектрі послуг компанією?
Відповідно до пп.14.1.183 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.
Особливості правового регулювання договорів про надання послуг регламентується Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV (із змінами та доповненнями, далі - Цивільний кодекс).
Відносини, що виникають з укладенням договору підряду, регулюються нормами гл.61 Цивільного кодексу.
Поняття договору про надання послуг та порядок його застосування визначено гл.63 Цивільного кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, сформульовані у ст.203 Цивільного кодексу.
Врегулювання послуг з надання персоналу встановлює Закон України від 05 липня 2012 року №5067-VI ,,Про зайнятість населення” (із змінами та доповненнями, далі – Закон №5067. Такі вимоги стосуються як суб’єктів господарювання, що наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, так і роботодавців, яким надаються такі послуги.
Вимоги до провайдерів-роботодавців та їх обов’язки передбачені в ч. 1 ст.39 Закону №5067.