Чи збереже/поновить кредитна спілка статус неприбуткової організації у випадку приведення у відповідність установчі документи (наявність заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників))?Які документи слід направити в ДПІ для збереження/поновлення статусу неприбуткової організації?
Слід зазначити, що порядок оподаткування кредитних спілок роз’яснено листом Державної фіскальної служби України від 03.09.2015 №18853/6/99-99-19-02-02-15 ,,Про надання роз’яснення”.
Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” (далі – Закон №652) внесено зміни до пп.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, якими чітко визначено перелік неприбуткових організацій, що не є платниками податку на прибуток. Відповідно до внесених Законом №652 змін, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу).
Таким чином, для внесення до Реєстру установчі документи неприбуткової організації повинні містити обмеження щодо розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Правову основу і регламентацію діяльності кредитних спілок встановлено Законом України від 20 грудня 2001 року №2908-III ,,Про кредитні спілки” (із змінами та доповненнями, далі – Закон №2908), відповідно до якого кредитною вважається спілка, зареєстрована згідно із законом та заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Відповідно до п.21.3 ст.21 Закону №2908 нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).
Отже кредитні спілки, у яких дохід або їх частина розподіляється серед засновників (учасників), членів такої спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, не можуть набувати статусу неприбуткової організації.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.
Відповідно до п.34 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення” Податкового кодексу до затвердження Кабінетом Міністрів України такого порядку діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом №652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1січня 2017 року.
2.Щодо сплати ПДВ та податку на прибуток у випадку продажу легкового автомобіля, що перебуває на балансі підприємства
Особливості укладення вказаних договорів регулюються Цивільним кодексом України (далі – Цивільний кодекс).
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 розд.І Податкового кодексу під продажем розуміють будь-які операції, здійснювані згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постачання та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від термінів її надання, а також операції з безкоштовного надання товарів.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III ,,Податок на прибуток підприємств” Податкового Кодексу.
Згідно з абз. четвертим п.138.1 та абз. третім п.138.2 ст.138 Податкового кодекс, фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Податкового кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
Відповідно до пп.14.1.9 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу.
При відображенні в бухгалтерському обліку операцій з вибуття об’єктів ОЗ в результаті їх продажу необхідно керуватися нормами П(С)БО 7 і П(С)БО 27.
Так, згідно з вимогами П(С)БО 27, основні засоби, за якими прийнято рішення про продаж, підлягають переведенню із складу ОЗ в запаси - необоротні активи, що утримуються для продажу.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість (п. 17 П(С)БО 7).
Якщо в підприємства в 2015 році річний дохід визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищує двадцять мільйонів гривень, то фінансовий результат коригується відповідно до абз. четвертого п.138.1 та абз.третього п.138.2 ст.138 Податкового кодексу.
Щодо процедури сплати ПДВ, то відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 ст.198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.