У листопаді 2014 р. наше підприємство, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, одержало поворотну фінансову допомогу від юридичного підприємства, що є платником податку на загальних підставах. Термін повернення - листопад 2017 р. Чи є така операція об’єктом оподаткування у 2015 році з огляду на зміни, внесені до Податкового кодексу Законом від 28.12.2014 р. № 71-VIII?
Під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
З 01.01.2015 року відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу.
Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.
Підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за останній річний звітний період не перевищує 20 мільйонів гривень, мають право визначати податок на прибуток без коригувань.
При цьому, чинними нормами Податкового кодексу не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги.
Отже, поворотна фінансова допомога відповідно до її визначення у Податковому кодексі є зобов’язанням підприємства та не впливає на його фінансовий результат.
У бухгалтерському обліку сума отриманої поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу платника податку, оскільки згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 ,,Доходи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (із змінами та доповненнями) отримання запозичених коштів не приводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу.
Підприємство відображає отриману ним поворотну фінансову допомогу у складі кредиторської заборгованості, керуючись нормами п. 6 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 ,,Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (із змінами та доповненнями).
У бухгалтерському обліку при поверненні поворотної фінансової допомоги витрати не визнаються, оскільки згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (із змінами та доповненнями) витрати відображаються одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Таким чином, згідно з чинним законодавством, якщо Товариство отримало до 01.01.2015 року поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток, а термін повернення такої допомоги у листопаді 2017 року, то така операція не є об’єктом оподаткування.
Про подання Звіту про суми податкових пільг
Чи подає ОСББ звіт про суми податкових пільг в 2015 році?
Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу (п. 30.5 ст. 30 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі - Порядок) та Звіт про суми податкових пільг (далі - Звіт).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. (п. 3 Порядку).
Слід зазначити, що Довідник №76/1 податкових пільг станом на 01.10.2015 року та Довідник №76/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2015 року, затверджені Державною фіскальною службою України містять вичерпні переліки пільг, встановлені Податковим кодексом. Даними довідниками не передбачено пільг по неприбуткових установах та організаціях.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
З урахуванням норми абзацу одинадцятого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, що настає за звітним (податковим) роком.
Про підтвердження статусу неприбуткової організації
Чи потрібно подавати додаткові документи в фіскальні органи на підтвердження статусу неприбуткової організації? І якщо так, то які?
13 серпня 2015 року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 652-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” (далі – Закон № 652).
Зокрема, у новій редакції, викладено пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, згідно з яким неприбутковими визначаються підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.
Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу неприбутковою організацією є та, що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Крім цього, обов’язковою умовою для таких організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).
Неприбуткові організації, які до 13 серпня 2015 року вже внесені до Реєстру та відповідають вимогам пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року.
Відповідно до п. 35 підр. 4 розд. XX ,,Перехідних положень” Податкового кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Реєстраційний збір не справлятиметься за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів неприбуткових підприємств, установ й організацій (п. 5 р. VІІІ ,,Прикінцевих положень” Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”, із змінами і доповненнями).
Неприбуткові організації, які не привели установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Про визначення бази оподаткування податком на додану вартість при наданні послуг
Щодо надання послуг на територій України внутрішніх автобусних перевезень, то відповідно до підпункту ,,б” пункту 185.1 статті 185 р. V Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу, зокрема і надання послуг на територій України внутрішніх автобусних перевезень.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Ставка податку по послугах наданих на територій України обчислюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (підпункт ,,а” пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу).
Операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0% (підпункт 195.1.3 пункт 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу). Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до пункту 189.13 статті 189 Податкового кодексу у разі постачання відповідно до Закону України ,,Про автомобільний транспорт” квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Про визначення бази оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту при реалізації квитків на автобусні перевезення особами, які безпосередньо не є перевізниками
Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту при реалізації квитків на автобусні перевезення особами, які безпосередньо не є перевізниками, то ДПС України в листі від 18.01.2012 № 1142/6/15-3415-26, зокрема, зазначено:
Приймаючи до уваги те, що послуга з перевезення надається пасажиру безпосередньо перевізником, слід враховувати, що квиток на проїзд автобусом є документом установленої форми, який підтверджує факт укладення договору перевезення (підпункт 10 пункту 2 розділу I Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176), та укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж квитка на проїзд автобусом.
При цьому транспортний квиток, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами, одночасно є документом, який дає право на отримання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил щодо формування податкового кредиту) без отримання податкової накладної (підпункт “а” пункту 201.11 статті 201 розділу V Кодексу) тільки його власнику (виходячи із суті договору), а тому не може бути підставою ні для визначення податкових зобов’язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка прийняла замовлення на його оформлення та здійснила продаж такого документа, якщо ця особа не є перевізником або його структурним підрозділом.
Враховуючи вищезазначене, суб’єкт підприємницької діяльності, який не є перевізником та здійснює прийом замовлень на продаж квитків на проїзд автобусами, прийом коштів за продані (замовлені) квитки та повернення коштів за невикористані квитки, повинен визначати свої податкові зобов’язання та зобов’язання з податку на додану вартість та податковий кредит без урахування вартості проїзду (визначення вартості проїзду надане підпунктом 6 пункту 2 розділу I Правил № 176), отриманої ним від особи, яка здійснила замовлення квитка на проїзд автобусом.
При цьому в податковій накладній, що має бути виписана суб’єктом підприємницької діяльності, який здійснює прийом замовлень на продаж квитків на проїзд автобусом, не повинні враховуватися кошти, отримані в оплату вартості проїзного документа. Така податкова накладна виписується на вартість послуг, наданих у зв’язку з таким замовленням та поверненням (посередницьких послуг), оскільки ці послуги є об’єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах відповідно до підпункту “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу.
Про оподаткування безповоротної фінансової допомоги платником податку на прибуток
Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III ,,Податок на прибуток підприємств” Податкового Кодексу.
Надання підприємством безповоротної фінансової допомоги не передбачає одержання в подальшому таким платником доходів. Тобто здійснення зазначених операцій не має безпосереднього відношення до господарської діяльності платника податку – надавача безповоротної фінансової допомоги.
Враховуючи вищезазначене, надання безповоротної фінансової допомоги в податковому обліку не впливає на розмір доходів та витрат товариства, що надає таку допомогу.