Чи має підприємство, яке отримує послуги по обробітку землі та забезпечує обслуговування техніки, яка надає ці послуги, паливно-мастильними матеріалами, реєструватись платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.15 п.212.1.ст.212 ПКУ?
Чи має підприємство, яке заправляє власний автотранспорт з власної автозаправної станції, реєструватись платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.11 та п.п. 212.3.1-1 п.212.3 ст.212 ПКУ?
Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
У випадку, коли придбане підприємством пальне використовується виключно для власних потреб (у т.ч. у разі здійснення заправки власних транспортних засобів через власний ПЗП), обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У разі якщо підприємство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, чи здійснення будь-яких інших операцій з пальним на митній території України, які перелічені в абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.
Чи будуть операції з обслуговування техніки паливно-мастильними матеріалами згідно договорів обслуговування, підряду вважатись реалізацією паливно-мастильних матеріалів, пального (згідно з абзацом другим підпункту 14.1.212 п.1.1 ст. 14 ПКУ)?
Враховуючи те, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі будь-яких господарських та цивільно-правових договорів, окрім договорів зберігання, або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, та те, що на умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від замовника до підрядника (ст. 837, 840 ЦКУ), то така операція у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є операцією з реалізації пального.
Звертаємо увагу, що суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Таким чином, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).
Згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Чи буде вважатись фізичний відпуск паливно-мастильних матеріалів, пального з автозаправної станції незалежно від форми розрахунків- реалізацією суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (згідно абзацом третім пункту 14.1.212 п 14.1 ст.14 ПКУ)?
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Згідно з абзацом третім п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (далі – АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (далі – АГЗС) товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу незалежно від форми розрахунків.
Згідно з п. 216.9 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.
Враховуючи викладене, при придбанні та використанні пального виключно для власних потреб та відсутності розрахункової операції у готівковій та/або безготівковій формі РРО не застосовується.
Отже, у разі коли суб’єкт господарювання закуповує пальне та використовує його виключно для власних потреб (для заправки пальним власної техніки через ПЗП не обладнаного РРО), зазначені операції не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У такому випадку суб’єкт господарювання не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу.
У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального через ПЗП одночасно для заправки, як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску для заправки автотранспорту сторонніх організацій.
Таким чином, у разі заправки підприємством виключно власних транспортних засобів із власних ємностей (у т.ч. через власні внутрішні АЗС, ПЗП і т.д.) пальним, розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі за яке не здійснюється, а також за умови, що операції із заправки транспорту сторонніх організацій підприємством не здійснюються, то такі операції не являються об’єктом оподаткування з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. У такому випадку підприємство не є платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. У інших випадках реалізації пального через паливозаправний пункт суб’єкт господарювання повинен сплачувати акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів на загальних засадах.
Одночасно зазначаємо, що акцизний податок з роздрібного продажу пального сплачується за специфічною ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального (п.п. 215.3.10 п.215.3 ст. 215 Кодексу).