Ви запитували - ми відповідаємо
опубліковано 12 серпня 2020 о 10:19 Розділ: Місцеві новини
В Буському управлінні ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо нововведень у податковому законодавстві за застосування програмних РРО. На запитання платників відповідала в.о. начальника Золочівської ДПІ Ірина Лазорчик.
Які зміни внесені Законом №466 щодо сплати земельного податку для платників єдиного податку?
З 1 липня 2020 року у платників єдиного податку першої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку. Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX, згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 1 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Нагадуємо, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Також, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання річної податкової декларації. Таку декларацію слід подавати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
У разі зміни протягом року об’єкта або бази оподаткування платник плати за землю має подати до податкового органу податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Тобто платникам-єдинникам, які з 1 липня п.р. стали платниками земельного податку, декларацію необхідно подати до 20 серпня 2020 року. У такій декларації слід обчислити суму земельного податку за період з липня по 31 грудня 2020 року.
Чи змінились терміни подання звітності для підприємців – загальників у разі ліквідації?
Згідно змін, внесених Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ до Податкового кодексу ( до п. 177.11 ст. 177 Кодексу, діє з 23.05.2020 року), фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності суб’єкта господарювання - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно упродовж 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було – уподовж 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).
Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Які розміри штрафних санкцій передбачені за порушення застосування РРО з 01 серпня ?
Відповідно до Законів України № 128-IX та №129-I від 20.09.2019 зі змінами та доповненнями запроваджені новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, за незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020, але Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX терміни їх застосування було перенесено. Так, при виявленні порушення при застосуванні РРО з 1 серпня 2020 року застосовуються штраф у наступних розмірах:
за перше порушення - у розмірі 10 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг)
за кожне наступне порушення – у розмірі 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).
З 01.01.2021 р. розмір штрафу буде збільшено та становитиме 100 і 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) відповідно за перше й наступні порушення.
Також, для суб’єктів господарювання настає обов’язок зазначати у чеку РРО поряд з найменуванням підакцизних товарів коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (до цього було тільки для пального).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до ст. 17 Закону України «Про РРО» з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень).
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.