Черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Кам’янка-Бузькій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області

опубліковано 12 жовтня 2020 о 09:04 Розділ: Місцеві новини

Днями у Кам’янка-Бузькій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації податкового законодавства, застосування РРО та функціонування електронних сервісів ДПС». 

На питання платників відповідала заступник начальника Кам’янка-Бузької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Оксана Солонинка.

Чи може підприємець  бути платником єдиного податку першої групи у разі роздрібної торгівлі в магазині, який розташовано на території ринку ?

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Якщо у платника єдиного податку  виник податковий борг: які наслідки?

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX внесено зміни, зокрема, до п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298  Податкового кодексу щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, які набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Так, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 гривень.

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Яка відмінність програмних реєстраторів розрахункових операцій від  звичайних касових апаратів.  З якого періоду потрібно застосовувати пограмні РРО?

Законами України від 20.09.2019 №128-IX та 129-IX щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг  платникам надано можливість  використовувати замість звичайних касових апаратів програмні  реєстратори розрахункових операцій. Класичні РРО залишаються і будуть використовуватися надалі, але у суб`єктів господарювання  з’явилась додаткова можливість застосовувати новий вид РРО - програмний. Це фактично програма, яка може бути встановлена на будь- який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук, комп’ютер), перетворюючи його на касовий апарат.

Для класичного РРО фіскалізація здійснюється в мікросхемі або в наборі мікросхем, яка знаходиться в середині фіскального блоку. У програмному РРО фіскалізація буде здійснюватись на фіскальному сервері ДПС. Це означає, що фактично сервером присвоюється фіскальний номер кожному чеку, який генерується таким програмним реєстратором по кожній розрахунковій операції. Після чого чек вважається фіскалізованим.

Програмні РРО застосовуються  платниками з 01.08.2020 року. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

З питань впровадження програмних РРО   податковою службою створено банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в якому розміщується актуальна інформація.

Чи можна здійснити реєстрацію програмного РРО через «Електронний кабінет платника» ДПС України?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна з використанням сервісу ДПС України  «Електронний кабінет». Для цього за допомогою особистого електронного ключа здійснюємо вхід до приватної частини Електронного кабінету. Для реєстрації ПРРО знаходимо та створюємо електронний документ за формою №1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій». Заповнюємо заяву, зазначивши всі відповідні дані. При відсутності помилок, зберігаємо, підписуємо та направляємо заяву на обробку. Згодом перевіряємо отримання відповідної квитанції з інформацією «документ прийнято». Наступним кроком буде подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за відповідною формою. Після успішного завершення даних операцій здійснюємо завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС.