Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Адміністрування єдиного внеску. Своєчасна сплата та погашення заборгованості з єдиного внеску. Наслідки у разі несплати боргу»
опубліковано 09 грудня 2020 о 16:00 Розділ: Місцеві новини
На запитання відповідав заступник начальника Самбірського відділу податків і зборів з фізиних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Львівській області Ігор Петрівський.
Надаємо увазі читачів найактуальніші запитання та відповіді на них.
Чи необхідно фізособі сплачувати ЄСВ як ФОП, якщо вона є найманим працівником на підприємстві?
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13.05.2020 р. № 592-IX (далі – Закон № 592) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі – Закон № 2464). Зокрема, ст. 4 доповнено частиною шостою, де зазначено, що якщо фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Хто є відповідальним за подання звіту та сплату ЄВ (у тому числі за найманих працівників) у разі смерті страхувальника – ФОП або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?
Нормами Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, не визначено осіб, які можуть нести зобов’язання з нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), а також подання звітності після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Водночас у разі наявності сум недоїмки після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, такі суми підлягають списанню у разі відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Чи має право найманий працівник самостійно провести сплату ЄВ з метою отримання допомоги по безробіттю?
Частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄВ нарахований.
ЄВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464).
Таким чином, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄВ.
Яким чином роботодавець нараховує ЄВ, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився?
Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.