Днями за участі начальника Яворівської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Петра Шота відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
1. Які переваги програмного РРО над класичним?
До переваг програмного РРО належать:
- економія на купівлі й обслуговуванні касових апаратів. ПРРО встановлюється на телефон, планшет або комп’ютер;
- всі чеки фіскалізуються безпосередньо на сервері ДПС;
- проста реєстрація програмного РРО в ДПС;
- легкий початок зміни за допомогою авторизації через КЕП;
- закриття зміни з автоматичним формуванням звіту;
- можливість передати чек покупцю в електронній формі;
- не потрібно ремонтувати й оновлювати пристрій — програмне РРО оновлюється автоматично.
ДПС України пропонує безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО».
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій.
У разі виникнення технічних чи методологічних запитань можна звертатись до Контакт-центру ДПС за телефоном 0 800 501 007. Окрім того, консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в Центрах обслуговування платників.
2. Що потрібно зробити суб’єкту господарювання для реєстрації програмного РРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також, на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
3. Чи передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання, який застосовує ПРРО у разі невидачі розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача?
Якщо суб’єкт господарювання, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.
У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:
за порушення, вчинене вперше, – 10 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), товарів (робіт, послуг);
за кожне наступне вчинене порушення – 50 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг).
4. Як перевірити фіскальний чек, виданий програмним РРО, в режимі офлайн?
У чеку буде наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека до фіскального сервера.
5. Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?
Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.
6. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій. У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
7. Чи обов’язково використовувати РРО за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я?
Податковим кодексом України визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
У той же час, статтею 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.