Начальник Стрийської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Тарас Левицький провів «гарячу лінію» щодо законодавчих норм з одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб та змін у законодавстві, якими встановлюються вимоги до застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
За яких умов декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності в такого декларанта коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Відповідно до норм Податкового кодексу об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі. Разом з тим передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової добровільної декларації.
Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
Які ставки збору з одноразового (спеціального) декларування?
Запропоновано три ставки оподаткування доходів, які будуть задекларовані в рамках амністії: 5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
З якого періоду потрібно застосовувати РРО та/або ПРРО?
З 1 січня 2022 року застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки, стало обов’язковим. Можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій, залишилася лише у ФОП першої групи єдиного податку.
Продаж товарів з використанням мережі Інтернет передбачає обов'язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО?
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN), У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов'язковим.
Хто звільняється від ведення обліку товарних запасів?
Від ведення обліку товарних запасів звільняються: платники єдиного податку другої-четвертої групи, які не зареєстровані платниками ПДВ та не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Ведення обліку товарних запасів або якогось іншого додаткового обліку з 01.01.2022 року для платників єдиного податку першої групи не передбачено.