Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Стрийській ДПІ

опубліковано 14 липня 2022 о 14:43 Розділ: Місцеві новини

В Стрийській ДПІ ГУ ДПС у Львівській  області нещодавно проведено «гарячу лінію» щодо одноразового декларування активів фізичними особами,       про майновий стан і доходи за 2021 рік та застосування РРО чи ПРРО платниками податків.

На запитання громадян відповідав заступник начальника – начальник відділу електронних  сервісів Стрийської  ДПІ Володимир Сачко.

Надаємо відповіді на запитання, з якими звертались платники.

Запитання: Хто має право подати одноразову добровільну декларацію?

Відповідь: Подати одноразову добровільну декларацію мають право фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи та фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об’єктів декларування чи доходів, за рахунок яких були набуті об’єкти декларування.

Не можуть бути декларантами особи, які станом на 1 вересня 2021 року є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб, у тому числі батьків, або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка чи піклування.

Також не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали декларації відповідно до законів, що визначають правові засади у сфері запобігання корупції, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави.

Запитання: Яке майно можуть декларувати фізичні особи?

Відповідь: Добровільному декларуванню підлягають:

- валютні цінності, (крім коштів у готівковій формі);

- цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно,

- предмети мистецтва, антикваріату, цінні папери, пам’ятні монети і банкноти,

- частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

При цьому зазначені об’єкти декларування повинні відповідати наступним критеріям:

- розміщені на території України або за її межами;

- були одержані чи набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування чи отримання оподаткуванню в Україні;

- з них не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі;

- не були задекларовані до 1 січня 2021 року.

Запитання:  В яких випадках громадяни мають право не подавати добровільну декларацію?

Відповідь: Законом № 1539 передбачено, що громадяни мають право не подавати добровільну декларацію, якщо вони мають у власності:

- активи вартість яких станом на дату завершення періоду декларування не перевищує 400 тис. грн.;

- квартиру або квартири, загальною площею до 120 кв.м,; 

- житловий будинок, загальна площа до 240 кв.м,;

- нежитлові будинки некомерційного призначення або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

- земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, зокрема, для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га, для садівництва – не більше 12 соток, для дачного будівництва – не більше 10 соток.

- один транспортний засіб особистого некомерційного використання право власності на який було зареєстровано.  Водночас така пільга не поширюється на транспортний засіб, призначений для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легковий автомобіль з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикл із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літак, гелікоптер, яхту, катер.

Запитання: Чи включено до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об'єкти незавершеного будівництва?

Відповідь:Так. Для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:

–       не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;

–       не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Запитання:  Чи продовжується кампанія декларування  доходів за 2021 рік  під час воєнного стану?

Відповідь: Так, кампанія декларування 2022 триває. Обов’язковому декларуванню підлягають:

• доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

• доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

• доходи у вигляді спадку від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

• доходи від продажу інвестиційних активів;

• іноземні доходи тощо.

Нагадую, що граничний термін подання декларацій про майновий стан і доходи – 2 травня.

В той же час в  умовах запровадження воєнного стану в Україні подовжено граничні строки для подання податкової звітності платниками податку на 90 календарних днів після завершення стану війни. 

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати в електронній формі, скориставшись електронним сервісом ДПС Електронний кабінет.

Для подання декларації в електронному вигляді, платнику лише необхідно отримати кваліфікований електронний підпис.

Запитання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.

Запитання: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Відповідь: Реєстрація  програмного РРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО. Така заява подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, має перебувати на обліку в податковій службі. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Крім того, якщо є наймана особа-касир, то суб’єкт господарювання повідомляє про сертифікати електронних підписів або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та завантаження програмного забезпечення такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Запитання: Чи працює  програмний РРО, якщо немає інтернету?

Відповідь: Законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі «інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.

Запитання: Що робити, якщо ПРРО не дає змоги закрити зміну?

Відповідь: Якщо по завершенні робочого дня  ПРРО не дає можливості закрити зміну, слід встановити вид несправності, що стався. Можливі два варіанти поломки.

Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, потрібно оновити його версію. Після цього повторити процедуру закриття зміни.

Коли ж причина у несправності пристрою, слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. Після відновлення роботи пристрою потрібно  подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО. У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.