Запитували-відповідаємо

опубліковано 15 вересня 2022 о 10:01 Розділ: Місцеві новини

Під час чергової “гарячої лінії” за участю начальника Бориславської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області Павла Хохуна йшлося про застосування ПРРО/РРО.

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/абоапаратний) засобамиякогомаєнамірздійснюватиреєстраціюрозрахунковихопераційвідповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщосуб’єктгосподарюванняприймаєрішеннявикористовуватипрограмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери і з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?

У разі якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, то реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО або ПРРО чи проводити розрахунки у безготівковій формі за продані товари через установи банків.

В яких випадках ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО?

Не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи.

Водночас, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

 реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

 реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

 реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.