У Стрийській ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку для платників податків «гаряча лінія»

опубліковано 20 вересня 2022 о 16:17 Розділ: Місцеві новини

Нещодавно у Стрийській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку для платників податків «гаряча лінія».

На запитання відповів начальник Стрийської ДПІ Тарас ЛЕВИЦЬКИЙ.

Пропонуємо ознайомитися з найактуальнішими питаннями,  які розглядалися під час «гарячої лінії».

Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).

Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи, електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа. Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО. Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктом господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою №5-ПРРО. Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Яка послідовність дій має бути здійснена платником для реєстрації програмного РРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру ПРРО такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу від 01.06.2020 №261).

Чи потрібно використовувати РРО підприємцям, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом?

Основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема роздрібної торгівлі алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян визначено Законом України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Статтею 1 Закону №481 визначено, що:

-  алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103903000, 210690 згідно з УКТ ЗЕД;

-  пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Статтею 15 Закону №481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання.                    

У заяві про видачу ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО і книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції, без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку РРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами підприємцями, які сплачують єдиний податок. При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку I-III групи суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи-підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичної особи, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Отже, суб’єктам господарювання (в т.ч. платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/ПРРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів, встановленої форми).

Чи є обмеження під час оформлення податкової знижки?

Під час оформлення податкової знижки існують наступні обмеження:

- сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Податкового кодексу України).

Які об’єкти підлягають декларуванню в одноразовій (спеціальній) декларації?

Об'єктами одноразового декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад)), кошти, позичені третім особам за договором позики, оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені уразі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

в) рухоме майно (транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми);

г) інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

ґ) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

д) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

е) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

є) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, електронні гроші, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.