У Радехівській ДПІ – «гаряча лінія» щодо РРО/ПРРО
опубліковано 14 жовтня 2022 о 15:04 Розділ: Місцеві новини
Нещодавно головний державний інспектор Радехівської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Мирослав Рудий поспілкувалася із додзвонювачами під час «гарячої лінії» з питань податкового законодавства в час війни.
Платники запитували про застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку (ІІ та ІІІ груп) в 2022 році. Особлива увага була до реєстрації програмного РРО та порядок його використання. Цікавилися також щодо застосування програмного РРО при здійсненні розрахунків в безготівковій формі та через мережу Інтернет.
Надаємо найбільш актуальні запитання-відповіді.
- Чи скасували на період дії воєнного стану для підприємців застосування касових апаратів?
- На період дії воєнного стану для підприємців застосування касових апаратів не скасовано. Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.
- Яка послідовність дій має бути здійснена платником для реєстрації програмного РРО?
- Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру ПРРО такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу від 01.06.2020 №261).
- Підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки. Чи необхідно застосовувати РРО?
- Нагадую, що РРО та/або ПРРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:
– шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн-банкінг);
– шляхом безпосереднього готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
– через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
- Чи має розрахунковий документ, сформований та виданий програмним РРО, таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного касового апарату?
- Визнання розрахункового документу встановлено Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з яким розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателем електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі(електронний розрахунковий документ)у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових документів або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Отже, розрахунковий документ, сформований та виданий ПРРО, має таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного РРО.
- Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно програмувати та коригувати ціни, найменування товарів?
- Відповідно до п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.