Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО/ПРРО» у Старосамбірській ДПІ
опубліковано 09 жовтня 2023 о 10:48 Розділ: Місцеві новини
У Старосамбірській ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО/ПРРО»
На запитання платників податків відповідав начальник Старосамбірської ДПІ Віктор Дмитрук.
- Якщо повертаються кошти за повернутий товар, сплаченого карткою – чи можливо повернення коштів готівкою ?
Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товару (наданні послуг) у сфері торгівлі сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
У разі отримання оплати за товар (послуги) у безготівковій формі повернення коштів за неотриманний товар (ненадану послугу) здійснюється:
- у безготівковій формі через установу банку;
- у готівковій формі чи за допомогою банківської платіжної картки, однак із застосуванням РРО або ПРРО з оформленням відповідного розрахункового документа.
Отже, обидва варіанти повернення коштів є правомірними. І РРО потрібен лише у випадку, якщо кошти повертаються готівкою або на банківську картку покупця.
- Як фізичній особі-підприємцю здійснити програмування найменування товарів (послуг) в ПРРО?
Програмування товарів/послуг в ПРРО здійснюється суб’єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача ПРРО.
- Чи може ФОП – платник єдиного податку І групи реєструвати та застосовувати РРО та/або ПРРО?
- Законами України не передбачено обов’язкове застосування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої групи реєстрація та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/абоПРРО.
- Хто з платників єдиного податку (фізичних осіб) при проведенні розрахнкових операцій повинен використовувати РРО або ПРРО?
- Здійснення господарської діяльності при проведенні розрахункових операцій без застосування касової техніки передбачено ст.9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З 01 січня 2022 року всі суб’єкти господарювання, окрім платників єдиного податку І групи повинні в своїй діяльності при проведенні розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО.
- Які штрафні санкції передбачені за невидачу при продажу товарів чеків РРО та або ПРРО?
Відповідно вимог пункту 1 ст. 17 Закону 265/95, до суб’єктів господарювання за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, Законом №3219 (Законопроект 8401) внесено зміни в Закон №265 в Прикінцеві положення п.12 та додано п.15.
В п.15 вказаного Закону зазначено, що у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за порушення проведення розрахунків застосовується у таких розмірах:
25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення".
Аналіз вищезазначених норм вказує на те, що законодавець піклується про підготовку працюючого бізнесу до нововведень у законодавство та дає час для напрацювання роботи з виправлення помилок при проведенні розрахункових операцій.