Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Старосамбірській ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО» У Старосамбірськй  ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»

опубліковано 19 січня 2024 о 11:28 Розділ: Місцеві новини

На запитання платників податків відповідав начальник Старосамбірської ДПІ Віктор Дмитрук.

Питання: Інтернет – магазин та РРО/ПРРО: штрафи за виявлені порушення?

Відповідь.  Відповідно до п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено необхідність застосування РРО/ПРРО при здійсненні оплати за товари через мережу Інтернет у готівковій  формі.

При недотриманні цих норм та при виявленні порушень за результатами фактичної перевірки на порушника складається протокол про адмінправопорушення за ст.ст.155-1 та 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, він притягується до адмінштрафу.

За порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, зокрема, у сфері торгівлі, застосовується адмінштраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції:

·  за перше порушення – від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн) і на посадових осіб – від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн);

·  за повторні порушення – від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) та від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) відповідно.

Більш суттєві адмінштрафи за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т.ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ:

·  за перше таке порушення за результатами фактичної перевірки накладається штраф на ФОП, посадових осіб юрособи від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн);

·  за повторні – від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

Фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання слід звернути увагу на недопустимість здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та без офіційного працевлаштування працівників.

Крім того, вимоги Закону №265 однаково поширюють свою дію як на торгівців, які провадять господарську діяльність за допомогою стаціонарних господарських одиниць, так і тих, хто організував та провадить свою господарську діяльність за допомогою мережі Інтернет.

Питання:  Яким чином підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п.1 ст.9 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?

Відповідь. Відповідно до ст.62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІVіз змінами та доповненнями підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково – дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.

Згідно з ст.58 ГКУ установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації, ліквідації СГ, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) СГ чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Питання:  Чи застосовуються РРО та/або ПРРО та РК при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

Відповідь.  Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, п.4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно – спортивних і видовищних закладів.