Буська ДПІ: Про мінімальне податкове зобов’язання

опубліковано 05 березня 2024 о 13:11 Розділ: Місцеві новини

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового Кодексу. 

Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням 

Мінімальне податкове зобов’язання було введено Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» у 2022 році.

Згідно з цим Законом, першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником мінімального податкового зобов’язання 

Фізична чи юридична особа, що за офіційними даними обробляє відповідну земельну ділянку.

Якщо земельна ділянка офіційно не передана власником в оренду, емфітевзис або інше користування, вважається ще її обробляє власник такої земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка була офіційно передана в оренду, емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, платником мінімального податкового зобов’язання буде орендар (землекористувач).

 Звільняється від мінімального податкового зобов’язання.

Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у         власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх   постійному користуванні;

земель запасу;

 невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

 земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Мінімальне податкове зобов’язання не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

 Сплата до бюджету.

Сплаті до бюджету підлягає сума МЗП, яка зменшується на суму податків, що були сплачені за відповідний рік у зв’язку з обробітком відповідної земельної ділянки. Якщо сума сплачених податків більше ніж МЗП то гроші сплачувати не треба.

До податків, що зараховується у сплату МЗП відноситься:

ПДФО та військовий збір сплачений з: 1) доходу від реалізації с/г продукції, що була вирощена на такій земельній ділянці; 2) заробітної плати найманих працівників;

земельний податок та єдиний податок четвертої групи спрощеної системи оподаткування, сплачені з відповідної земельної ділянки.