В Самбірській ДПІ відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі-РРО/ПРРО). На запитання платників податків відповідав начальник Самбірської ДПІ Михайло Білий.
Пропонуємо найбільш цікаві питання, які обговорювались під час заходу.
- Чи застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища?
Не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), а застосовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Водночас, РРО та/або ПРРО застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО.
Разом з тим, у разі перевищення вказаного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій фізичні особи – підприємці зобов’язані в місячний термін з дати перевищення зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО. Крім того, такі суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
- В який термін СГ повинен створювати на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти) у разі несвоєчасного закриття зміни через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо)?
Діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.
Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.
Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
- Що робити касиру, якщо ПРРО не дає можливості закрити зміну?
Насамперед слід встановити вид несправності, адже можливі два варіанти поломки. Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, необхідно оновити його версію, та повторити процедуру закриття зміни.
Якщо ж несправний пристрій, необхідно подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. У Повідомленні необхідно зробити позначку про несправність. Після відновлення роботи пристрою подайте Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604). У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.