Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності прийнятих рішень

опубліковано 21 квітня 2026 о 08:41 Розділ: Новини

Управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє.

04.03.2026 Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №380/20009/23, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС задоволив, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі скасував, прийняв нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 37 515,63 тис. грн відмовив.

Згідно з прийнятою постановою від 04.03.2026, Восьмий апеляційний адміністративний суд підтримав позицію податкового органу, враховуючи наступне.

Відповідно до викладених у актах перевірки позивача висновків, контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-В (далі – Закон № 265/95-ВР), суть яких полягає у реалізації товарів через РРО без видачі покупцям розрахункових документів за формою, встановленою Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Як зазначив суд апеляційної інстанції, при розгляді справи судом першої інстанцій неправильно визначено, що є предметом доказування у даній справі. Як вбачається із оскаржуваних ППР у цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як п. 1, так і п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. У випадку притягнення СГ до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення РО, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення РО на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення СГ до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону №.265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Так, обставини відповідності таких документів вимогам щодо форми і змісту розрахункового документа, відображених у п.1, 2 розд. II Положення № 13 судом не перевірено.

Судом першої інстанції не враховано, що підставою для повернення даної справи на новий розгляд слугував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03.2025 (справа № 380/20009/23) про передчасність та помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій з приводу того, що визначена Законом № 265/95-ВР відповідальність настає саме за невидачу відповідного розрахункового документа (тобто його відсутність взагалі), який би підтверджував виконання РО, а не за видачу розрахункового документа невстановленої форми. Слід звернути увагу, що відсутність обов`язкових реквізитів у розрахункових документах тягне за собою неприйнятність таких документів як розрахункових, тобто, свідчить, що РО проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.

За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не приймається як розрахунковий, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатись належним виконанням обов’язку, встановленого п. 2 ст.3 Закону №265/95-ВР (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 500/6845/21).

Також, судами  застосовано до спірних правовідносин  висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2025 у справі №560/2984/24, згідно яких, якщо зафіксоване в акті перевірки порушення полягає у проведенні РО без видачі та роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, зокрема, коли у фіскальних чеках при продажі підакцизних товарів відсутній рядок 9 то відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку не може вважатися належним розрахунковим документом.

З приводу доктрини переваги суті над формою, яка застосована судом першої інстанції, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.03.2026 зауважив (з чим погодився Верховний Суд), що така полягає в тому, що господарські операції слід облікувати відповідно до їх економічного змісту, а не лише юридичної форми. Це означає, що при обліку та звітності пріоритет надається реальним наслідкам угоди, а не тому як вона офіційно оформлена. Дана доктрина обумовлює лояльне ставлення до окремих недоліків в оформленні первинних бухгалтерських документів, а основна його вимога - це його придатність до ідентифікації змісту господарської операції. Однак, такі підходи стосуються ведення бухгалтерського обліку (бухгалтерських документів) і їх дія не поширюється на розрахункові документи. Доктрина переваги суті над формою не застосовується до законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій. Відтак вірними є доводи ГУ ДПС у Львівській області, що положення профільного Закону №265/95-ВР є спеціальними нормами щодо тлумачення сутності здійснюваних операцій та їх подальшої кваліфікації.

Також, Верховний Суд погодився з доводами ГУ ДПС, що при прийнятті рішення судом першої інстанції безпідставно враховано обставину з приводу збою в програмному забезпеченні, що зумовлено аварійними відключення електроенергії та блекаутами, відсутністю зв’язку в інтернет мережі, оскільки положення Закону №265/95-ВР встановлюють обов`язок зі встановлення та видачу розрахункового документу визначеної форми та є виключним обов`язком позивача, а відтак, такі обставини не звільняють платника податків від обов’язків та від відповідальності, передбаченої чинним законодавством за порушення вимог Закону.

Крім того, Верховний Суд вказав, що з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин є обґрунтованими висновки про непідтверждження еквайринговою установою та обслуговуючою компанією відсутності з’єднання платіжного терміналу з РРО, що унеможливлювало відображення реквізитів у чеку, зокрема, рядків 11-18. Вказане слугувало підставою для висновку про  неправомірність перекладання відповідальності позивача на еквайрингову установу, в межах спірних правовідносин у цій справі. 

Контакти «гарячих ліній» Головного управління ДПС у Львівській області: https://lv.tax.gov.ua/kontakti//

Комунікаційна платформа: lv.ikc@tax.gov.ua

Підписатись на сторінку Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.lviv