Запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення

опубліковано 10 вересня 2020 о 09:18 Розділ: Новини

Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві", (далі – Закон №466), який набрав чинності з 23 травня 2020 року, запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до оновленої редакції пп. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 Кодексу визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Дане повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити:

• дані щодо материнської компанії;

• дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником Групи на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

• дату останнього для фінансового року для консолідованої звітності;

•  інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу Групи за рік, що передує звітному.

Відповідно до внесених змін запроваджують трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення. Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована ОЕСР (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями в рамках міжнародних груп компаній.

Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР 2017 та містить:

1) Документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) має містити:

• дані про особу, яка є стороною контрольованої операції та пов’язаних осіб платника податків:

• контрагента контрольованих операцій;

• фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків;

• осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

• осіб корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

• якщо платник податків входить до міжнародної групи компаній документація повинна містити:

• копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованих операціях;

• копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), в підготовці яких не брав участь центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику;

• копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період.

2) Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – подається платником податків, який входить до складу міжнародної групи компаній, річний дохід якої дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн. євро.

Документація подається протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення має містити інформацію про:

• організаційну структуру Групи (у вигляді графічної схеми);

• загальний опис діяльності Групи;

• нематеріальні активи, які використовуються Групою;

• фінансову діяльність Групи;

• консолідовану фінансову звітність;

• перелік і опис односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення.

3) Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (country-by-country reporting) – подається коли сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, перевищує еквівалент 750 млн. євро та за наявності однієї з обставин:

• платник податків є материнською компанією Групи;

• платник податків уповноважений материнською компанією на подання звіту у розрізі країн Групи;

• материнська компанії не подає звіт тане уповноважує іншого учасника Групи на подання;

• між Україною та іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії підписано договір про обмін податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік та повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, а саме:

• назву держави (території) реєстрації;

• загальну суму доходів (виручки), у тому числі з розбивкою на окремі угоди;

• суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку);

• розмір статутного капіталу;

• суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку;

• чисельність працівників;

• балансову вартість матеріальних активів;

• основні види діяльності, що здійснюються учасниками Групи.

Крім того, відповідно до перехідних положень Податкового Кодексу, норми щодо подання платниками податків:

- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

- глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

- звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню про автоматичний обмін міждержавними звітами.