Податок при виплаті дивідендів українській компанії утримано в США. Чи є право на зарахування сплаченої суми податку в Україні?

опубліковано 20 серпня 2021 о 10:01 Розділ: Новини

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 13.1 ст. 13 ПКУ передбачено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

Крім того, сплачені за межами України суми податків та зборів зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Підпунктом 141.4.9 ст. 141 ПКУ встановлено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

• податок на капітал/майно та приріст капіталу;

• поштові податки;

• податки на реалізацію (продаж);

• інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контро­люючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі — Конвенція) застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, і якими фактично володіє резидент другої Договірної Держави, можуть бути оподатковані у цій другій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у першій Договірній Державі і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що стягується, не повинен перевищувати:

• 5 % від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія, яка володіє не менш ніж 10 % акцій, що дають право голосу (або якщо компанія не має акцій, що дають право голосу не менш ніж 10 % статутного фонду), та, у випадку України, нерезидент України володіє не менше ніж 20 % акцій, що дають право голосу, або у випадку, якщо компанія не має таких акцій, то 20 % статутного фонду;
• 15 % загальної суми дивідендів в інших випадках.

Зазначене не зачіпатиме оподаткування компаній по відношенню до прибутків, з яких сплачуються дивіденди.

Пунктом 3 ст. 10 Конвенції наведено визначення поняття «дивіденди» при використанні у цій статті.

Отже, враховуючи двосторонній характер Конвенції, при виплаті резидентом США дивідендів резиденту України мають застосовуватися положення ст. 10 Конвенції.

Таким чином, у разі якщо юридична особа — платник податку на прибуток отримує дохід у вигляді дивідендів із іноземних джерел, то підставою для зарахування сум сплаченого податку на території США при виплаті дивідендів є довідка про суми сплаченого податку та базу або об’єкт оподаткування (у зазначеному випадку — дивіденди), легалізована у встановленому порядку.