Пільга для пенсіонера по платі за землюРозділ: Новини

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом, а справляння плати за землю — Податковим кодексом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. Податкового кодексу).

Статтею 35 Земельного кодексу визначено загальні засади користування земельними ділянками садівницькими товариствами. Зокрема, п. 1 зазначеної статті передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок, або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (пункти 4, 5, 6 ст. 35 Земельного кодексу).

За земельні ділянки загального користування, які знаходяться у власності садівницького товариства, земельний податок до бюджету сплачується товариством.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (ст. 286 цього Кодексу).

Пунктом 281.1 ст. 281 Податкового кодексу визначено пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, зокрема, пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку.

Згідно з п. 281.2 зазначеної статті звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для ведення садівництва — не більше як 0,12 га.

Таким чином, у разі наявності у фізичних осіб — членів садівницького товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтво на право власності) земельний податок самостійно сплачується власниками на загальних підставах або використовується пільга зі сплати податку відповідно до вимог ст. 281 Податкового кодексу.

Якщо фізичними особами — земле­користувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то садівницьке товариство є платником земельного податку до бюджету за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).

Отже, враховуючи вищезазначене, пенсіонерка за віком не є платником земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га та за земельні ділянки загального користування садівницького товариства.