Відбулася «телефонна гаряча лінія» з актуальних питань справляння податку на прибуток підприємств та податку на додану вартістьРозділ: Новини
Нещодавно відбулася «телефонна гаряча лінія» з актуальних питань справляння податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. На запитання платників податків відповідав заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Тарас Завада.
Чому сільськогосподарським (СГ) виробникам блокуються податкові накладні? Вид діяльності: _01.11-вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур Код організаційно правової форми: 110.Фермерське господарство.
Згідно пункту 201.16 статті 201 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Постанова КМУ №1165), здійснюється автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.
Головною причиною зупинки реєстрації податкової накладної СГ виробнику є відсутність діючої таблиці даних платника ПДВ.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі включає:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Які підприємства повинні подавати контролюючому органу річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком?
Для підвищенні рівня довіри до фінансової звітності підприємств із боку інвесторів, банків, засновників, контрагентів, населення, регуляторних органів в Україні відбулося узгодження національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку й аудиторської діяльності із законодавством Європейського Союзу. Згідно Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 966) фінансова звітність підприємств не є конфіденційною інформацією, а тому підприємства зобов'язані подавати її органам, до сфери управління яких вони належать, органам державної влади.
Для забезпечення публічності фінансової звітності, відповідно до абзацу четвертого пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 966 зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та подають контролюючому органу річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Вперше норма цього пункту щодо обов'язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом була впроваджена 10 червня цього року.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі - Порядок № 419).
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий пункту 2 Порядку № 419).
Відповідно до пункту 3 статті 14 Закону № 966 не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність (річну консолідовану фінансову звітність) разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці зобов'язані наступні суб'єкти господарювання:
1) Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів) - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію,
- банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств)
та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. При цьому, згідно з пунктом 2 статті 2 Закону № 966 під великими підприємствами розуміється підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників - понад 250 осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
2) Публічні акціонерні товариства.
Згідно з частиною 1 підпункту 152 статті 2 Закону України 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства" публічне акціонерне товариство - акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на організованому ринку капіталу;
3) Суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-III "Про природні монополії" суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
4) Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 18 вересня 2018 № 2545-VIII ,,Про забезпечення прозорості у видобувних галузях’’ передбачено, що видобувні галузі – це галузі промисловості, пов’язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно - промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт загальнодержавного значення.
За неподання (несвоєчасне подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, у розмірі 340 гривень, (при повторному порушенні штраф 1020 гривень).
Відповідно до статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі - КУпАП), за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, посадові особи платника податку притягаються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до абзацу 25 пункту 1 статті 255 КУпАП повноваженнями органів державної податкової служби з реалізації статей ст. 1631 є складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Які розміри штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2020 рік?
Згідно підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі - МГК).
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК відповідно до вимог статті 39 Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) відповідно пунктів 120.3 - 120.7 Кодексу.
З 1 січня 2021 року штрафні санкції, які передбачені пунктами 120.3 - 120.7 Кодексу, розраховуються відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. У поточному році він складає 2 270 гривень.
Так, за неподання звіту по контрольованим операціям передбачено накладання штрафу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (в 2021 році – 681 000 гривень).
За невчасно поданий звіт по контрольованим операціям - один прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день неподання звіту. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів.
За невчасне декларування контрольованих операцій штраф буде таким же, як і за невчасне подання звіту по контрольованим операціям: один прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен прострочений день, але не вище 300 розмірів прожиткового мінімуму.
Невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1% від суми цих операцій.
При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, за весь обсяг незадекларованих контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
За неподання повідомлення про участь у МГК або надання недостовірної інформації передбачено штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
У 2020 році прожитковий мінімум складав 2102 гривні. Отже, розмір штрафу дорівнює 105 100 гривень. Повідомлення про участь у МГК, згідно з пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, має бути подано вперше у 2021 році за 2020 рік (до 1 жовтня 2021 року).
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК.
Якими є зміни до законодавства в частині оподаткування ПДВ?
Законом України від 01.07.2021 № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1600), внесено зміни щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції.
Законом № 1600 відновлено ставку ПДВ 20 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:
0102 (велика рогата худоба, жива);
0103 (свині, живі);
0104 10 (вівці, живі);
0401 (в частині молока незбираного);
1002 (жито), 1004 (овес), 1204 00 (насіння льону подрібнене або неподрібнене);
1207 (насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або не подрібнені);
1212 91 (цукрові буряки).
У період з 01.03.2021 по 31.07.2021 (включно) до таких операцій застосовувалася ставка ПДВ 14%.
При цьому до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнені або не подрібнені), 1205 (насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене) і надалі застосовується ставка податку 14 відс. (яка діє починаючи з 01.03.2021).
Закон № 1600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Опубліковано Закон № 1600 в офіційному виданні «Голос України» від 31.07.2021 № 143 (набрав чинності 01.08.2021 року).
Для постачання та ввезення на митну територію України сільгосптоварів, яким відновлена ставка ПДВ у 20%, встановлені такі особливості:
якщо перша подія при постачанні таких товарів відбулася до набрання чинності Законом № 1600, перерахунок ставки ПДВ і суми ПДВ на дату настання другої події не здійснюється;
якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки ПДВ 14 відс.;
якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається постачання товарів, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки ПДВ 20 відс.
При здійсненні платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, які були придбані до набрання чинності Законом
№ 1600, за таким платникам податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.
Слід звернути увагу, що норми Закону № 1600 застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01.08.2021 року.