Запитували-відповідаємо

опубліковано 16 грудня 2021 о 09:20 Розділ: Новини

У 2020 році проведено операції з нерезидентом Федеративної Республіки Німеччина організаційно-правова форма, якого входить до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1100. Коли операції з даним нерезидентом визнаватимуться неконтрольованими?

Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.

Водночас стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 Кодексу, ДПС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених п.п. 4 п. 2 розділу ІІІ Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706, зареєстрованим у Мін’юсті 03.09.2015 за № 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Разом з цим нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), вважається нерезидент звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від його сплати у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку оподаткування податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено у розмірі  нуль відсотків.