Щодо правомірності перевірок у неробочий час та вихідні дніРозділ: Новини

Працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові, виїзні) чи фактичні перевірки бізнесу в неробочий час або вихідні, святкові дні.

Відповідно до п.81.1 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для Ії проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, зокрема направлення на проведення відповідної перевірки, в якому зазначають дату видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Строки (тривалість) перевірок встановлено ст.82 Податкового кодексу України, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.

Згідно з ст.52 Кодексу законів про працю та відповідно до частини другої ст.56 Закону України від 10.12.2015 р. №889-VIII «Про державну службу» для державних службовців установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Проте законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Відповідно до роз’яснення Мінсоцполітики, наданого листом від 22.06.2007 р. № 99/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

При цьому частиною першою ст.50 Кодексу законів про працю визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Водночас, КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи.

 Пунктом 21.1 Податкового кодексу України зазначено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

У разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки,  а також виконання інших обов’язків, передбачених ст.16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст.81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.

Отож, працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові, виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.