Управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області інформує.
Судові справи, пов’язані з відшкодуванням податку на додану вартість (далі також – ПДВ), є однією з пріоритетних категорій справ, результативність розгляду яких на користь органів ДПС має своє безпосереднє відображення в економії бюджетних коштів.
Зокрема, вжиті ГУ ДПС заходи щодо належного супроводження справи №200/2262/23 упередило незаконне відшкодування з бюджету коштів на суму 49,83 млн гривень.
Приватним акціонерним товариством "А" (далі – Позивач) в судовому порядку оскаржено податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), прийняті ГУ ДПС у Львівській області (далі – Відповідач), у зв’язку з порушенням Позивачем податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету. Натомість, Відповідач наголошував на тому, що Позивачем без будь-яких поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України).
07 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі №200/2262/23, якою скасував рішення судових органів попередніх інстанцій, позовну заяву Позивача залишив без розгляду, задоволив вимоги Відповідача та підтвердив позицію податкового органу, у зв’язку з наступним.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, спірні податкові повідомлення-рішення отриманні останнім 26 серпня 2022 року та 09 вересня 2022 року. До суду із цим позовом позивач звернувся 23 травня 2023, тобто із пропуском 6-місячного строку з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.
Щодо посилання Товариства на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України. Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов`язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.
Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження. також, Колегія суддів зауважує, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу Товариства.
Натомість, посилаючись на введення воєнного стану в Україні як на підставу для поновлення Товариству строку звернення до суду, позивач не зазначав, а суди попередніх інстанцій не встановили конкретних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду і причинного зв’язку пропуску строку звернення до суду з такою обставиною. Більш того, Відповідач повідомляв суд, що позивач своєчасно, незалежно від ведення воєнного стану, реалізував право звернення до суду з аналогічним позовом дев’ять разів, а з урахуванням інших правовідносин (спір про не реєстрацію податкових накладних) – більше дванадцяти разів.
Варто зазначити, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані позивачем визнаються судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зважаючи на викладене, предмет касаційного оскарження та приписи статті 349 КАС України, касаційні скарги належить задовольнити частково, скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.