«Гаряча лінія» щодо реєстрації платниками акцизного податку суб’єктів господарювання, в т.ч. сільськогосподарських виробників, які отримують пальне виключно для власного споживання.
опубліковано 12 червня 2025 о 14:10 Розділ: Новини
На запитання платників податків Львівщини відповів начальник управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області Андрій Младшев.
Суб’єкт господарювання здійснює сільськогосподарське виробництво продукції та отримує пальне для власних потреб. Чи такому СГ необхідно реєструватися платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад?
Сільськогосподарський товаровиробник, який перебуває на загальній системі оподаткування та отримує пальне для власних потреб, не зобов’язаний автоматично ставати платником акцизного податку і реєструвати акцизний склад, якщо він не є розпорядником стаціонарного акцизного складу.
• Згідно з п. 212.1 статті 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка здійснює реалізацію пального (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 ПКУ), а під реалізацією розуміється передача пального з акцизного складу (стаціонарного або пересувного) для власного споживання чи переробки. Водночас, якщо суб’єкт не має акцизного складу, передача йому пального не вважається операцією реалізації, а отже – він не є платником акцизного податку (п.п 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
• Пересувна ємність (наприклад, бочка чи цистерна на вантажівці) для власного перевезення пального не є акцизним складом (п.п. 14.1.61 п.14.1 ст. 14 ПКУ), а тому суб’єкту господарювання не є обов’язком реєструватися платником акцизного податку.
Коли виникає обов’язок реєстрації?
Стаціонарний акцизний склад ( і водночас “об’єкт оподаткування”) з’являється лише, якщо є хоча б одна з умов:
- Загальна місткість ємкостей для зберігання та навантаження-розвантаження > 200 м3;
- Отримано пального > 1 000 м3(1 млн. л.) за рік;
- Суб’єкт господарювання здійснює реалізацію або зберігання пального іншим особам.
Якщо ж а) ваші ємності менші за 200 м³, б) загальний обсяг не перевищує 1 000 м³/рік) і ви не продаєте пальне третім особам, то ви не є розпорядником акцизного складу і, відповідно, не зобов’язані:
- реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального,
- реєструвати акцизний склад.
II. Сільськогосподарський товаровиробник, який є платником єдиного податку четвертої групи та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, не є акцизним складом - приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 м3.
Як визначається загальна місткість ємностей для зберігання пального та обсяг пального, отриманий протягом календарного року субʼєктом господарювання (в тому числі для субʼєкта господарювання, який здійснює сільськогосподарське виробництво), якщо пальне зберігається на декількох територіях чи приміщеннях: по кожному приміщенню (території) чи по всіх разом?
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), акцизний склад – це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення) або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
Отже, якщо у суб’єкта господарювання, пальне, крім пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отриманого від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару, зберігається у декількох приміщеннях та/або територіях, то загальна місткість ємностей для зберігання пального визначається окремо по кожному приміщенню або території.
При цьому обсяг отриманого пального визначається сумарно по всіх приміщеннях та/або територіях.
Критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Яка відповідальність передбачена за відсутність з вини субʼєкта господарювання реєстрації акцизних складів?
Відповідно до п. 128 прим. 1.2 ст. 128 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) платником податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень.
А також адміністративна, у вигляді накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації пального на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. ( стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х)
Під час роботи на сільськогосподарських угіддях субʼєкт господарювання здійснює доставку пального для заправки техніки. Як заповнювати у заявці на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними інформацію про пункти розвантаження пального?
Відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального.
Форма Заявки та Порядок її заповнення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (далі – Порядок № 188).
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 188, Заявка складається, зокрема, щодо кожної операції з переміщення пального із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби). Період переміщення пального не може перевищувати 30 календарних днів.
До Заявки вносять інформацію за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД (п. 2 розд. ІІ Порядку № 188).
У разі доставки пального транспортними засобами безпосередньо до місця проведення сільськогосподарських робіт на землях сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угіддях), пунктом розвантаження вважається відповідна земельна ділянка, на якій проводяться такі роботи із застосуванням інших транспортних засобів та сільськогосподарських машин, які потребують пальне.
У графі 14 розд. «Пункт розвантаження» заявки на переміщення пального зазначається ідентифікатор відповідного об’єкта оподаткування, зокрема, земельної ділянки, на якій проводяться сільгоспроботи, про яку суб’єктом господарювання направлено Повідомлення до органу ДПС.
У графі 15 розд. «Пункт розвантаження» Заявки вказується код за КОАТУУ цієї земельної ділянки, який має відповідати КОАТУУ цієї ж земельної ділянки у Повідомленні;
у графі 16 зазначається тип – область, район, де розташована земельна ділянка;
у графі 17 – назва області та району, де розташована земельна ділянка;
у графі 18 – тип населеного пункту (місто, селище, село), де розташована земельна ділянка;
у графі 19 – назва населеного пункту, де розташована земельна ділянка.
у графі 20 – тип вулиці (вулиця, провулок тощо), якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, а при її розташуванні за межами населеного пункту цій графі присвоюється нульове значення;
у графі 21 – назва вулиці, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, а при її розташуванні за межами населеного пункту цій графі присвоюється нульове значення;
графі 22 (номер будинку) присвоюється нульове значення.