Про актуальні питання реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій - під час «гарячої лінії» у Головному управлінні ДПС у Львівській області
опубліковано 07 серпня 2025 о 10:55 Розділ: Новини
Фахівці управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області відповіли на актуальні запитання платників податків під час їх звернення на «гарячу лінію».
- До якого коду УКТ ЗЕД відносяться коктейлі, виготовлені із використанням алкогольних напоїв для зазначення у фіскальному чеку?
З 01 січня 2023 року діють нові коди згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), запроваджені Законом № 2697. При цьому, втратили чинність коди УКТ ЗЕД, затверджені Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» із змінами та доповненнями.
Наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513 (далі – Наказ № 513), затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.
Наказом № 513 визначено, зокрема, що код УКТ ЗЕД 2208 90 69 00 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2017 року) повторно застосовано для коду УКТ ЗЕД 2208 90 69 00 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2022 року) без змін обсягів товарів, що класифікуються в них. Тобто, фактично код УКТ ЗЕД 2208 90 69 00 «Інші напої, що містять спирт» Законом № 2697 не змінено.
Наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (пояснення до УКТ ЗЕД), які містять тлумачення змісту позицій УКТЗЕД, терміни, короткі описи товарів і галузі можливого застосування цих товарів, класифікаційні ознаки та конкретні переліки товарів, що включені або виключені з тих чи інших товарних позицій, методи визначення різних характеристик товарів та іншу інформацію, яка є необхідною для однозначного віднесення конкретного товару до певної товарної позиції УКТЗЕД.
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі для алкогольних коктейлів) (рядок 7 фіскального чека).
Отже, алкогольні коктейлі відносяться до коду 2208 90 69 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
При продажу алкогольних коктейлів суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити такі розрахункові операції на повну суму покупки через РРО та/або ПРРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів, найменування, ціни та обліку кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) алкогольних напоїв, що використовується у приготуванні коктейлів. При цьому, при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю.
- Чи необхідно СГ застосовувати РРО та/або ПРРО у разі відправки товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, відкритий в ньому?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Так, п. 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Також, частиною одинадцятою ст. 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Крім того, абзацами 2, 3 частини одинадцятої ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» визначено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при відправці товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.
- Чи є можливість у СГ на наступний робочий день скасувати помилково проведену через РРО або ПРРО суму розрахунку, якщо було створено Z-звіт?
Відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО (далі – ПРРО) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.
Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, Z-звіт –це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та внесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.
Порядок застосування РРО та ПРРО визначено відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
При цьому, ні Законом № 265, ні порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 чи будь-якими іншими нормативно-правовими актами України не передбачено механізму скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку після створення щоденного Z-звіту та закриття робочої зміни касира.