В Буському управлінні ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо кампанії декларування доходів громадян та застосування РРО. На запитання платників відповідав начальник Золочівської ДПІ Роман Денис.
Як оподатковується спадщина, отримана громадянином іноземної держави?
При отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотка.
Оскільки згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
Чи оподатковуються репетиторські послуги?
Вчителі чи викладачі, які у минулому році надавали репетиторські послуги, але не були зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до органів ДПС декларації про майновий стан і доходи.
До репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо.
Доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотка.
У зв’язку із введенням карантину деклараційна кампанія триватиме до 1 липня, а задекларовані суми податків слід сплатити до 01 жовтня 2020 року.
В які терміни підприємці 2-4 груп спрощеної системи оподаткування повинні почати використовувати РРО?
Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ внесені зміни до Законів України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Відповідними змінами відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме:
до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО;
до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;
до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи;
до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій.
Отже, до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Чи потребує РРО безготівкова форма розрахунків банківським переказом на поточний рахунок продавця?
Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей Закону від 06.07.1995 № 265. У цьому разі необхідно застосовувати РРО.