Новації законодавства 2021 на «гарячій лінії»

Нещодавно Стрийською ДПІ ГУ ДПС у Львівській області проведено «гарячу лінію» з питань «Новації законодавства 2021». На запитання платників відповідала начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Стрийської ДПІ Мирослава Зубрицька. Платників цікавили питання щодо змін у податковому законодавстві, які будуть діяти впродовж 2021 року.

Так, платникам було доведено, що відповідно до прийнятих змін, подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у 2021 році передбачено у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом.

Також Законом України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», запроваджено використання єдиного рахунку, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», встановлено:

надання платнику податків права надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні;

запровадження нової концепції відповідальності платників податків, а також нових умов нарахування пені;

доповнення переліку платників податків для яких встановлюється річний податковий (звітний) період . тощо.

Зокрема, роз’яснила ,що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Нормами п. 296.10 ст. 296 ПКУ визначено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким будуть внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ набирає чинності 01.01.2021 р.

Отже, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Так з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

На всі питання було надано вичерпні відповіді.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби  України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

 «InfoTAX»