За участю начальника Миколаївської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Львівській області Миколи Ференца відбувся телефонний сеанс “гаряча лінія” щодо актуальних питань застосування РРО /ПРРО, одноразове (спеціальне) добровільне декларування, декларування доходів громадян. Платники податків мали змогу поставити свої нагальні запитання, одержати роз’яснення.
Пропонуємо вашій увазі запитання, що надійшли на «гарячу лінію», та відповіді на них:
Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?
Відповідь: Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
5 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
2,5 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.
Що таке реєстратор розрахункових операцій?
Відповідь: РРО – це пристрій, який дозволяє забезпечити одноразове (тобто таке, що не підлягає подальшому редагуванню) внесення інформації про операцію з розрахунку за певну надану послуги чи реалізований товар; можливість багаторазового зчитування цієї інформації та довготермінове зберігання її. РРО може бути виконаний як у вигляді окремого спеціалізованого пристрою (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо), або існувати у вигляді спеціальної програми для комп’ютера та спеціального периферійного обладнання (комп'ютерно-касова система). Обов’язковою вимогою до РРО є здатність формувати та роздруковувати документи про здійснення розрахункової операції (отримання грошей у будь-якій формі від покупця/клієнта, або повернення коштів покупцю у випадку повернення товару чи компенсації за неякісну послугу).
Чи подають ФОП, які мають статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку – ФОП та як заповнюється рядок 21 розд. VII Декларації?
Відповідь: Фізичні особи – підприємці, які мають статус пенсіонера або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, не формують та не подають Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація), та, відповідно, рядок 21 розд. VII Декларації не заповнюють.
Водночас, у разі самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, такі особи подають Додаток 1 до Декларації, а значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 відображають у рядку 21 розд. VII Декларації.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»