У Радехівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові новації в умовах воєнного стану». На запитання громадян відповідала – начальник інспекції Руслана Мулявка
Пропонуємо до уваги найактуальніші із запитань та відповіді на них.
Запитання: Робота РРО та/або ПРРО в умовах воєнного стану, чи є особливості?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. При цьому, використання ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Запитання: Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування з особливим порядком оподаткування у період дії воєнного стану?
Відповідь: Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.
З першого вересня цього року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Громадяни України мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Запитання: Чи продовжується кампанія декларування доходів, отриманих у 2021 році під час воєнного стану?
Відповідь: Так, кампанія декларування доходів за 2021 рік триває. Обов’язковому декларуванню підлягають:
- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;
- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в т.ч. від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільськогосподарської продукції фізичним особам, тощо);
- доходи у вигляді спадку від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
- доходи від продажу інвестиційних активів;
- іноземні доходи тощо.
Звертаю увагу, що граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи минув 2 травня. Однак в умовах запровадження воєнного стану в Україні подовжено граничні строки для подання податкової звітності платниками податку на 90 календарних днів після завершення стану війни.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати в електронній формі, скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет».
Запитання: Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?
Відповідь: Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи-резиденти , у тому числі самозайняті особи , а також фізичні особи , які не є резидентами України , але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів , і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
Не можуть бути декларантами особи , які за будь-який рік , починаючи з 1 січня 2005 року , подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи , які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними , або є особами , дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.
Запитання: Які є способи подання такої декларації?
Відповідь: Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом виключно в електронній формі.
Запитання: В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об'єктів оподаткування?
Відповідь: Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здіснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації , а при обрані альтернативних ставок – до 1 листопада 2023 та до 01 листопада 2024 року.
Запитання: Чи передбачена відповідальність за задекларовані активи?
Відповідь: Подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом,а не обов'язком фізичної особи . Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Запитання: За якою формою здіснюється декларування та яким чином?
Відповідь: Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 року №439 «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання» затверджено Форму одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації . Пунктом 1 розділу 3 Порядку подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації передбачається, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади,що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом II Кодексу, та особливостей встановлених підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.