Золочівська ДПІ: відповідаємо на запитання платників

Про актуальні питання оподаткування доходів громадян та новації податкового законодавства йшлося під час проведеного сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Золочівській ДПІ. З платниками спілкувалась в.о. начальника інспекції Ірина Лазорчик.

Який порядок обліку товарних запасів у   фізичної особи - підприємця?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом МФУ від 03.09.2021 N 496 (набрав чинності з 26.11.2021).

Проте, зазначені вимоги не поширюються на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Звертаємо увагу, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Вказані документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із формою обліку, в якій  відображено інформацію про такі документи.

Чи має право скористатись податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, який фактично здійснив оплату за її навчання, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, при цьому дитина протягом звітного року не працювала?

 Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

Чи має право податкова здійснювати перевірку джерела отримання декларантом коштів, за рахунок яких були придбані задекларовані в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи?

 Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання відповідної декларації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

 Контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) таким декларантом активи, або активи склад і обсяг яких перебуває у межах, які визначені положеннями Податкового кодексу України та, які вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори.