«Гаряча лінія» щодо добровільного декларування фізичними особами активів

Заступник начальника Миколаївської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Руслана ЄРШОВА провела «гарячу лінію» з питань одноразового декларування активів фізичних осіб, застосування РРО чи ПРРО суб’єктами господарювання. Надаємо відповіді на запитання, з якими звертались платники податків.  

- Які громадяни мають право подати одноразову добровільну декларацію?  

Подати одноразову добровільну декларацію мають право фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи та фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об’єктів декларування чи доходів, за рахунок яких були набуті об’єкти декларування.  

- Які активи може добровільно задекларувати громадянин?  

Відповідно до положень Податкового кодексу добровільному декларуванню підлягають:  

- валютні цінності,  

- нерухоме майно,  

- рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо),  

- частки (паї) у майні юридичних осіб інші корпоративні права, майнові права на  

об'єкти інтелектуальної власності,  

- цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках.  

- Чи мають застосовувати касові апарати підприємці-платники єдиного податку, які здійснюють торгівлю безалкогольним пивом на території міста?  

З 1 січня 2022 року підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі проведення готівкових розрахунків зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, крім спрощенців першої групи і фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі та продукти власного підсобного господарства. Крім того, підприємці платники єдиного податку, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов'язані застосовувати РРО.  

- Як працювати з програмним реєстратором розрахункових операцій, якщо немає інтернету?  

Законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. Тобто можна не дотримувати меж – 36 годин поспіль і не більше ніж 168 годин протягом місяця. Використовуйте фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС. Тож у воєнний час не зважайте на відсутність або наявність інтернету – застосовуйте ПРРО під час кожної розрахункової операції, тобто коли приймаєте готівку або платіжну картку в розрахунок за товар чи послугу.