В рамках проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії з питань «Застосування РРО, нововведення Закону №3219» фахівцями Сколівської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Платники цікавилися такими питаннями:
- Як здійснити перереєстрацію ПРРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО ?
Для перереєстрації ПРРО подається заява про реєстрацію ПРРО за формою 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація». Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни.
- Чи потрібно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Організація самостійно обирає вид РРО (програмний та/або апаратний). Якщо приймається рішення використовувати лише програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО потрібно скасувати.
- Я зареєструвати касира для ПРРО?
Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у платника податків (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма J/F 1391801).
- Як можна отримати е-чек через ПРРО ?
Отримати е-чек через ПРРО можливо трьома способами:
· в електронній формі, на email або в месенджер;
· та /або в паперовій формі;
· відображенням QR-коду на дисплеї гаджету, де встановлений ПРРО, даний код дозволяє зчитати е-чек.
- Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію ПРРО за формою 1-ПРРО. Реєстраційна заява за ф.1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку до фіскального сервера засобами Електронного кабінету. У реєстраційній заяві зазначається локальний номер ПРРО. Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф.1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки заяви платнику податку надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету: у день отримання реєстраційної заяви за ф.1-ПРРО.
- Що робити у разі технічного збою в роботі сервера Державної податкової служби ?
У разі отримання повідомлення про відсутній зв'язок з сервером ДПС, суб’єкт господарювання повинен:
· чекати на відновлення зв’язку у разі, якщо програмний РРО може працювати лише в режимі онлайн ;
· продовжити роботу на ПРРО, якщо такий ПРРО може працювати в режимі офлайн (розділ 5 Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547») та при його реєстрації поставлено відповідну позначку.
- Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ свого електронного підпису.
- Хто з суб’єктів господарювання має право здійснювати введення в експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт РРО?
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, із змінами та доповненнями введення реєстраторів розрахункових операцій та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (ЦСО) виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.
На всі поставлені питання у ході «Гарячої лінії» були надані кваліфіковані роз’яснення в межах чинного законодавства України.