На запитання додзвонювачів відповідав завідувач сектору організації роботи ЦОП Львівської ДПІ Михайло Шайнер

Надаємо увазі читачів найцікавішу підбірку запитань – відповідей на дану тематику.

- У якому випадку обов’язкове/не обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет?

Відповідно до ст.2 Закону України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція-приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Таким чином, реєстратор розрахункових операцій та/або програмний РРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО, ПРРО є обов’язковим.

- Розрахункові операції в інтернет-магазині: коли слід використовувати РРО/ПРРО?

Нагадаємо, що розрахунковою операцією є - приймання від покупців грошових коштів, платіжних карток, чеків, жетонів тощо. Більш докладно про поняття розрахункової операції визначено у ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами). 

Якщо покупці розраховуються за товар з використанням LiqPay, Portmone, WayForPay, іPay, Monobank, Приват24 та Ощадбанк24/7 - цей розрахунок не вважається безготівковим, а значить застосування РРО є обов’язковим. 

- Які документи подаються для отримання податкової знижки?

Фізична особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу, окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати копії документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

Крім того, абзацом 2 пп.166.2.2 статті 166 Податкового кодексу України передбачено, що відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа.

Також, Михайло Шайнер поінформував платників податків щодо підстав для подання податкової декларації про майновий стан і доходи, граничних строків сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік. Водночас зазначив, що скористатися правом на податкову знижку та подати декларацію та копії первинних документів, фізичні особи мають право до 31 грудня 2024 року.