Нещодавно відбулася «гаряча лінія» на тему: „Новації у застосуванні РРО. Проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання».
На запитання платників податків відповідав заступник начальника відділу фактичних перевірок та контролю за готівковими операціями Головного управління ДПС у Львівській області Віктор Пакош.
З 1 серпня 2020 вступає в силу Закон України від 20.09.2019 №129-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”. З якого моменту платник єдиного податку другої групи (фізична особа - підприємець), який в календарному році проводить готівкові розрахунки та перевищив обсяг доходу 1000000 гривень, повинен застосовувати РРО ?
Для платника єдиного податку другої - четвертої груп (фізична особа - підприємець), який в календарному році проводить готівкові розрахунки та перевищив обсяг доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Якщо платник єдиного податку другої групи (фізична особа - підприємець), здійснює роздрібну торгівлю вживаними товарами, з якого часу він повинен застосовувати РРО ?
Платник єдиного податку другої групи (фізична особа - підприємець), який здійснює діяльність роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах повинен застосовувати РРО з 1 січня 2021 року.
Крім нього з 1 січня 2021 року повинні застосовувати РРО платники єдиного податку другої-четвертої груп (фізичні особи - підприємці), які здійснює
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів.
Яка відповідальність передбачена законодавством з 1 серпня 2020 року за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ?
У разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п.7 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів господарювання, які здійснюють такі розрахункові операції за товари (послуги) застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.