Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Марія Мельник, заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області: «Податкова служба відійшла від практики тотального контролю бізнесу – здійснюється лише точковий, ризикоорієнтовний відбір платників для перевірок»

опубліковано 19 березня 2021 о 15:00

Нещодавно відбувся сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” на тему: „Проведення перевірок в карантинних умовах».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Марія Мельник.

Пропонуємо найбільш цікаві питання, які прозвучали під час заходу.

Як обираються суб’єкти господарювання для проведення документальних перевірок? Зростає чи зменшується їх кількість? 

Кількість перевірок платників податків зменшується з року в рік. Податкова служба застосовує ризикоорієнтовану систему відбору платників до перевірок.

Так, до планових перевірок було включено 276 платників податків, це на 7 відсотків менше ніж у 2019 році.

Всього у 2020 році проведено понад 1.5 тис. планових  та позапланових перевірок, за результатами яких узгоджено та пред‘явлено до сплати податкових зобов’язань на суму майже 290 млн. грн.

Крім цього, проведено 740 фактичних перевірок, за результатами яких донараховано 14 млн. грн. податкових зобов‘язань.

А чи надійшли донараховані суми до бюджету?

У 2020 році забезпечено надходження до бюджету узгоджених донарахувань на суму 65 млн. гривень.

Рівень стягнення складає 23 %. Це на 15% більше, ніж у 2019 році.

А за фактичними перевірками в бюджет сплачено 3 млн. грн.

Які результати роботи підрозділів аудиту у 2021 році?

Станом на 1 березня 2021 року проведено 462 позапланових перевірки, з яких результати узгоджені по 456.

За результатами проведених контрольно-перевірочних заходів управлінням податкового аудиту за січень - лютий 2021 року донараховано всього платежів – 25,8 млн.грн.

Узгоджено грошових зобов’язань за актами звітного та минулих років в січні - лютому 2021 року 176,9 млн.грн.

Показник рівня узгодженості донарахованих сум за актами документальних перевірок (з врахуванням узгоджених сум минулих років після адміністративного/судового оскарження) – 685,6 відс. (середній показник по Україні складає 193 відс.).

Мобілізація коштів від донарахованих сум до Зведеного бюджету – 10,4 млн.грн.

Донарахування узгоджених грошових зобов’язань на одну перевірку становлять 388,9 тис.грн., надходження узгоджених грошових зобов’язань на одну перевірку – 22,6 тис.грн.

Одним ревізором за січень – лютий 2021 року донараховано узгоджених грошових зобов’язань в сумі 988,4 тис.грн. (середній показник по Україні складає 334 тис.грн.). Забезпечено сплату узгоджених грошових зобов’язань одним ревізором в сумі 58,1 тис.грн. (середній показник по Україні складає 83 тис.грн.).

У 2021 році за результатами проведених перевірок зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 132,1 млн.грн. та зменшено від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в сумі 11,1 млн.грн.

Поновлено проведення під час карантину ряду перевірок. Так що ж на сьогодні заборонено в сфері податкового контролю платників, а що ні? 

 У лютому 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову №89 від 03.02.2021, якою скоротив терміни дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.  Так, рішенням  уряду  безпосередньо надається дозвіл на проведення таких перевірок:

-тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію (до 18 березня 2020 року). (Довідково: у лютому поновлено 9 планових та 3 позапланових  перевірок 2020 року);

-документальних планових перевірок, яким не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення планової перевірки та письмового повідомлення (тобто дотримано вимог п.77.4 ст.77 Кодексу)

(Довідково: на лютий 2021 року в план-графік проведення документальних планових перевірок включено 14 суб‘єктів господарської діяльності-юридичних осіб, з яких розпочато перевірки 13 СГ, не розпочато перевірку 1);

-документальних перевірок СГ реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;;

-документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; (Довідково: у лютому-березні проведено 40 позапланових перевірок по 70 повідомленнях уповноважених банків);

-позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків (Довідково: було призначено 4 перепровірки, з них 2 не розпочаті у зв’язку з невстановленням місце)).

У свою чергу заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб-підприємців залишається незмінною.

Чи включаються до складу доходу внесені власні кошти ФОП на розрахунковий рахунок згідно з нормами ПКУ?

Відповідно до норм ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.  
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу.

Підприємством втрачено частину первинних документів, чи буде проведено перевірку?

До діючих на сьогодні норм ПКУ у разі надання платником податків повідомлення у п’ятиденний строк із дня втрати документів та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки, на строк не більше ніж 120 днів.

 У разі невідновлення документів або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків.

Чи застосовується штраф, при проведенні документальної перевірки, до податкового агента за подання не в повному обсязі податкової  звітності про суми доходів, нарахованих на користь платника податків ?

Якщо під час документальної перевірки виявлено неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих на користь платника податків, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення або збільшення податкових зобов’язань платника податку застосовується штраф в розмірі 1020 гривень.

При  цьому відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, а не до кожного порушення окремо.

Які категорії підприємців застосовують РРО у 2021 році?

Застосування РРО для більшості підприємців відтерміновано до 2022 року.

Так, для ФОП на єдиному податку 1 групи застосування РРО не передбачене.

Фізичні особи – підприємці 2-ї, 3-ї та 4-ї груп єдиного податку у 2021 році незалежно від обраного виду діяльності не застосовують РРО, якщо обсяг їх доходу протягом року не перевищуватиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2021 році це 1 млн. 320 тис. грн.

Але є винятки. Цього року застосування РРО є обов’язковим для ФОП-єдиноподатників, що здійснюють реалізацію складної побутової техніки, лікарських засобів, виробів медичного призначення, надання медичних послуг, реалізацію ювелірних виробів.