Головне управління ДПС
у Львівській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія» з питань проведення перевірок в умовах карантину. На питання платників податків відповідала начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області Олена Гарасим’як.

опубліковано 27 квітня 2021 о 10:25

Відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія» з питань проведення перевірок в умовах карантину.

На питання платників податків відповідала начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області Олена Гарасим’як.

Яка відповідальність застосовується до підприємства або його посадових осіб у разі відмови платником податків у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки?

У відповідності до ст.94 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) органами ДПС для забезпечення виконання платником податків його обов'язків застосовується адміністративний арешт майна платника податків.

Згідно з п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, у разі відмови платника податків у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, до платника податків застосовується адміністративний арешт майна.

Чи дозволено проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків з окремих питань у період дії карантину?

Відповідно до абзацу п’ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 ,,Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок” дозволено проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених в межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 р. № 568-ІХ).

Скільки на даний час існує фактів недопусків платниками податків області ревізорів до проведення перевірок та поданих позовів до ДПС через некоректну «відміну» Кабміном  мораторію на проведення перевірок на час карантину?

З моменту введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 щодо скорочення строків дїї обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, якою дозволено проведення документальних перевірок, право на проведення яких надається зз дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу, факти недопуску платниками податків ревізорів до проведення перевірок відсутні.

На даний час лише один наказ на проведення планової виїзної перевірки оскаржується в судовому порядку, проте платником допущено працівників ДПС до проведення перевірки.  

Які  штрафні санкції застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства в період дії карантину?

Відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ ,,Перехідні положення” Податкового кодексу – за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

 

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Чи нараховується пеня за порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів?

У відповідності до частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахування пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Чи включається до доходу підприємця сума позитивної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки, отриманої від здійснення ЗЕД, на міжбанківському валютному ринку?

Відповідно до п.177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ)  об’єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

 Оскільки виручкою фізичної особи – підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподаткованого доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від проводження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Згідно з ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями, фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з чинним законодавством.

Валютні кошти, що надходять на валютний рахунок фізичної особи – підприємця від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження і включаються до валового доходу та відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Відповідно до пп. 5,6 розділу І Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 1 із змінами та доповненнями, торгівлю іноземною валютою та/або банківськими металами на валютному ринку України дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб’єктам ринку або через таких суб’єктів.

При цьому, суб’єктами ринку є:

- банки, що отримали банківську ліцензію;

- небанківські фінансові установи, що отримали ліцензію;

- оператори поштового зв’язку, що отримали ліцензію.

Таким чином, при подальшому продажу частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, де курс іноземної валюти значно вище за офіційний курс Національного банку України, в результаті чого виникає позитивна різниця, яка перераховується на розрахунковий рахунок в національній валюті фізичної особи – підприємця, то сума позитивної різниці включається до складу загального річного оподаткування доходу платника податків та відображається у річній податковій декларації про доходи.

Чи вважається перевищенням доходу в 220 МЗП для фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі оподаткування, що є визначальним для застосування РРО відповідно до вимог Податкового кодексу України, якщо увесь дохід фізичної особи - підприємця був отриманий у безготівковій формі (шляхом здійснення розрахунків виключно шляхом надходження коштів на розрахунковий рахунок шляхом перерахування з рахунку іншого суб'єкта або в результаті внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок? Чи зобов'язана я як фізична особа - підприємець у даному разі застосовувати РРО?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідно до вимог Кодексу реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 МЗП. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 220 МЗП застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що РРО не застосовуються у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку).

Отже фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій виключно у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, а також шляхом внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок) можуть не застосовувати РРО незалежно від виду діяльності та обсягу отриманого доходу.

Чи потрібно нашому підприємству застосовувати реєстратор розрахункових операцій, якщо розрахунки з підприємством за проведені дослідження пацієнти будуть самостійно здійснювати через мобільний POS-термінал Приват-банку, що буде встановлений на території закладу охорони здоров'я, а грошові кошти за договором еквайрінгу з Приват-банком будуть зараховуватись на поточний рахунок підприємства?

При проведенні пацієнтами розрахунків за лабораторні дослідження електронними платіжними засобами через POS-термінал підприємству необхідно застосовувати РРО чи програмний РРО та в обов'язковому порядку надавати розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі встановленої форми та змісту, на повну суму проведеної операції.