Для малого бізнесу хочуть змінити неадекватні реаліям норми трудового законодавства

Спрощення регулювання трудових відносин для малого бізнесу передбачено законопроектом №5371

В Україні, яка уже давно є країною з ринковою економікою, трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у 1971 році та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиними роботодавцями були держава, зокрема державні підприємства.

Внаслідок цього роботодавці, що створюють нові робочі місця і забезпечують зайнятість, фактично не можуть уникнути порушень застарілих і часто просто неадекватних норм законодавства про працю, перебувають під постійним тиском контролюючих органів та ризикують бути притягнутими до відповідальності у вигляді значних за розміром штрафів, а відтак змушені вдаватися до «тіньової» зайнятості або скорочувати робочі місця.

Метою законопроєкту є спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.

Проєктом Закону передбачається внести зміни і доповнення, зокрема, до Кодексу законів про працю України:

- запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який буде застосовуватися до трудових відносин, що виникають між:

працівниками та роботодавцями - суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;

роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць (ст. 3, нова Глава ІІІ-Б);

- передбачається добровільність застосування договірного режиму регулювання трудових відносин роботодавцями, які відповідно до встановлених критеріїв мають право його застосовувати (нова ст. 49⁵);

- визначається механізм і особливості застосування договірного режиму регулювання трудових відносин (ст. ст. 9, 21, 24 та нова ст.49⁵);

- передбачається, що встановлення вимоги щодо ведення і надання суб’єктами господарювання документів з питань, які врегульовані трудовим договором, не допускається (нова ст. 49⁵);

- визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин (нова ст. 49⁵);

- встановлюється, що договірний режим регулювання трудових відносин не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права (нова ст. 49⁵);

- визначаються основні регулюючі функції, істотні умови(в т.ч. загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки і захисту праці працівника) та порядок укладення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин(нова ст. 49⁶);

- встановлюються строки і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин – визначається, що заробітна плата виплачується не рідше одного разу на місяць (нова ст. 49^7,, ст. 115);

- визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, в т.ч. припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику (нова ст. 49⁸).