Чи можуть резиденти розраховуватися в інвалюті?

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених ч. 2 ст. 5 Закону №2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону №2473 усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1. операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2. операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3. операціями з надання фінансових послуг, визначених п. 1 – 5 ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону №2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

4. операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5. операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6. іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки за операціями, визначеними ч. 2 ст. 5 Закону №2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.