Підприємець — єдинник є опікуном неповнолітніх дітей, які є власниками земельної ділянки, успадкованої від батьків. Земельну ділянку підприємець використовує у своїй господарській діяльності. Чи потрібно сплачувати земельний податок?

Статтею 6 Сімейного кодексу визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років. Неповнолітньою — дитина у віці від 14 до 18 років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’я­зань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).

Статтею 67 Конституції передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальника.

Щодо спрощеної системи оподаткування, то відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаро­виробництва.

У разі якщо фізична особа — підприємець має земельну ділянку і земельна ділянка використовується ним для провадження підприємницької діяльності, то така особа (платник єдиного податку першої — третьої груп) із урахуванням пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку.

Таким чином, у зв’язку з тим, що право власності на земельну ділянку належить не фізичній особі — підприємцю, а дітям, якими він опікується, то земельний податок сплачується на загальних підставах батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальника.