Про окремі питання застосування РРО та ПРРО під час «гарячої лінії» у Львівській податковій

Вчора відбувся сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” з питань застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО.

На запитання платників податків відповідала заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Марія Мельник.

Що відноситься до банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, користуючись якими можна уникнути використання РРО (ПРРО) при наданні послуг?

Згідно з роз'ясненням Національного банку України законодавство України не містить термінів "сервіс переказу коштів" та "банківські системи дистанційного обслуговування".

Водночас, законодавство містить термін "система дистанційного обслуговування", що охоплює системи типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг", "платіжний за стосунок" та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

До систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо. До "сервісів переказу коштів", на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

З метою дотримання Вами вимог законодавства та недопущення його порушень у майбутньому, пропонуємо звернутися до Національного банку України з питанням про віднесення Вашого способу отримання оплати за товари (послуги), як такого, що можна віднести до здійсненого з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Чи є необхідність застосування РРО та/або програмного РРО, якщо підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки?

РРО та/або програмний РРО можна не застосовувати при отриманні оплати у безготівковій формі, здійсненої споживачами:

• шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг);

• шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

• через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Такі операції не відносяться до розрахункових у розумінні Закону N 265, а є розрахунковими банківськими операціями у розумінні Закону України від 07 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність".

Чи можна використовувати ПРРО при торгівлі пальним?

Використання ППРО при торгівлі пальним, згідно вимог чинного законодавства, забороняється.

Чи можна приймати кілька видів оплати (готівка, електронний платіжний засіб, подарунковий сертифікат) за один чи декілька товарів при застосуванні РРО? Яким має бути розрахунковий документ РРО при застосуванні такої змішаної оплати?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документу / електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за N 220/28350 (далі - Положення N 13).

Згідно з п. 1 розділу II Положення N 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою N ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу II Положення N 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги), зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18).

Згідно з п. 6 розділу II Положення N 13 рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок.

Отже, у разі оплати покупцем товару за декількома формами та їх способами, наприклад, частково готівкою, а частково електронним платіжним засобом (платіжною карткою) чи подарунковим сертифікатом, у фіскальному чеку мають бути зазначені всі способи оплати із сумами, сплаченими за кожною формою, без будь-яких обмежень щодо кількості способів, які будуть використані при продажу.

При цьому кількість рядків у фіскальному чеку із зазначенням форми оплати та сплаченою за нею суми має відповідати кількості способів оплати.