Головне управління ДПС
у Львівській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

На запитання платників податків під час „гарячої лінії” щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризикованості та зупинки реєстрації податкових накладних відповідав заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Тарас Завада.

опубліковано 30 листопада 2021 о 14:48

На запитання платників податків під час „гарячої лінії” щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризикованості та зупинки реєстрації податкових накладних відповідав заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Тарас Завада.

Надайте, будь ласка, відповідь на питання. Нерезидент Польщі має нерухомість в Україні, яку хоче здавати в оренду через уповноважену фізичну особу – підприємця платника єдиного податку третьої групи (резидента України). Чи підлягають оподаткуванню доходи нерезидента у разі виконання фізично особою – підприємцем представницьких функцій?

Так, підлягають оподаткуванню. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" внесені зміни до ст. 133 Податкового кодексу України, а саме, доповнено п. п. 133.1.4 п. 133.1, яким уточнено, що фізичні особи підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України. Зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до абз. 1 пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Прошу сказати, наша організація є неприбутковою та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо нами буде укладено договір з банком на відкриття банківського рахунку, то чи буде отримання доходів у вигляді процентів від розміщення на банківському рахунку тимчасово вільних залишків коштів порушенням вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування у такому Реєстрі?

Отримання доходів у вигляді процентів від розміщення на банківському рахунку тимчасово вільних залишків коштів неприбутковою організацією, внесеною до Реєстру, не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування у такому Реєстрі, за умови, що такі доходи спрямовуються неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

У 2020 році проведено операції з нерезидентом Федеративної Республіки Німеччина організаційно-правова форма, якого входить до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1100. Коли операції з даним нерезидентом визнаватимуться неконтрольованими?

Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.

Водночас стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 Кодексу, ДПС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених п.п. 4 п. 2 розділу ІІІ Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706, зареєстрованим у Мін’юсті 03.09.2015 за № 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Разом з цим нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), вважається нерезидент звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від його сплати у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку оподаткування податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено у розмірі  нуль відсотків.

 Які основні причини зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних», здійснюється автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.

Основними причинами зупинення реєстрації податкових накладних є:

1) Відсутність товару(послуги), зазначеного в ПН, у Таблиці даних платника ПДВ як товару(послуги), що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару(послуги), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару(послуги) (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару(послуги), зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2) Перебування суб’єкта господарювання в переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Які основні види економічної діяльності, у яких найчастіше трапляються випадки зупинення реєстрації податкової

Випадки зупинення реєстрації податкових накладних найчастіше трапляються у суб’єктів господарювання з такими видами економічної діяльності (за умови відсутності таблиці даних платника ПДВ):

- сільськогосподарські виробники (КВЕД 01.42, 15.11, 15.12)

- платники, які надають послуги, в т.ч. перевезення (КВЕД 49.41, 68.20, 77,30)

- платники-виробники готової продукції (КВЕД 15.52, 15.83, 18.10, 21.25, 25.24, 26.13, 26.51)

Які дії платника податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних» та постанови Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК в електронній формі засобами за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку на розгляд регіональної Комісії.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі визначено в пункті 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ № 520, та може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Які основні причини відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку сканкопій документів в електронному вигляді відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

- та/або надання платником податку сканкопій документів в електронному вигляді, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п.5. Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Найчастіше причиною відмови є відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Яка процедура оскарження до ДПС України наслідків роботи Комісії?

Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну, тобто ДПС України.

Скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Згідно ст 56 ПКУ (внесеними змінами та доповненнями) скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником рішення контролюючого органу.

Чи потрібно подавати податкову декларацію з ПДВ платникам, у яких відсутні операції за звітний період, але з попереднього / попередніх звітних періодів є в наявності залишок від’ємного значення з ПДВ?

Відповідно п. 49.2 ст. 49 розділу II Податкового кодексу України платник ПДВ зобов’язаний за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування ПДВ, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації.

При цьому, якщо в звітному періоді немає операцій (об’єктів оподаткування ПДВ), але є «перехідний» залишок від’ємного значення з ПДВ попереднього / попередніх періодів (рядок 21), то декларацію з ПДВ за цей звітний період потрібно подавати, адже залишок від’ємного значення з ПДВ є показником, який  підлягає декларуванню.