Галина Романишин, заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області, про оподаткування громадян, підприємців, заповнення та подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Нещодавно відбулася телефонна „гаряча лінія” з питань оподаткування громадян, фізичних осіб – підприємців, заповнення та подання одноразової спеціальної добровільної декларації.

На запитання платників податків відповідала заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Галина Романишин.

На яких cуб’єктів господарювання  поширюються вимоги наказу Мінфіну від 03.09.2021 № 496 щодо ведення обліку товарних запасів?

Вимоги наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» поширюються на:

фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють:

реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість;

фізичних осіб – підприємців – на загальній системі оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За якою формою ФО, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат?

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності 16.07.2021.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Чи порушуються умови перебування на другій групі платника ЄП ФОП, яка надала послуги працівнику ЮО, що перебувала у відрядженні?

Якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку не виникає.

Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.

Чи має право ФОП – платник ЄП надавати в оренду одну з частин нерухомого майна та/або один з об’єктів нерухомого майна як ФО – не СГ, якщо загальна площа житлових приміщень та/або їх частин не перевищує 400 кв. метрів, нежитлових приміщень (споруд, будівль) та/або їх частин не перевищує 900 кв. метрів?

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Враховуючи викладене, якщо загальна площа кожного окремого виду майна, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п. 291.5.3           п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, фізична особа – підприємець у разі надання в оренду частину нерухомого майна як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець не має права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа – підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.

Куди сплачується військовий збір та подається Розрахунок у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

У разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

При цьому Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Чи повинна ФОП – платник ЄП, яка є платником ЄВ, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП після 01.04.2021, подавати додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752)?

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, яка є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), після 01.04.2021, така особа зобов’язана подати додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» з типом форми «після припинення» у складі декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, сплатити єдиний внесок.

Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?

Доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав.