До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам

Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ в Україні, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 1 січня 2022 року, однак такий нерезидент починаючи з 1 січня 2022 року збільшив на 20% вартість своїх електронних послуг, які надавалися на території України. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи вважається така 20 % надбавка до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) ПДВ у розумінні Податкового кодексу України; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати таку 20 % надбавку до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) як 20 % ПДВ зобов’язання та сплатити такі зобов’язання в Україні; (в) чи зміняться відповіді на питання (а) та (б), якщо нерезидент вказував у рахунках, що така 20 % надбавка до послуг – це український ПДВ?

База оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом – платником ПДВ електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг. Податок становить 20 відс. бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку  електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг.

Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ, але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.