Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Запитували-відповідаємо

опубліковано 18 травня 2020 о 16:51

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року. Тому, днями у Самбірському управлінні Головного управління ДПС у Львівській області, відбувся черговий сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему „Кампанія декларування”. На запитання платників податків, які зателефонували, відповідав заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Самбірського управління Ігор Малецький.

Наводимо найактуальніші питання.

Запитання:

Чи оподатковується ПДФО та військовим збором сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена працівнику?

Відповідь:

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), визначено ст. 47 прим. 1 розд. VIII Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5067).

Згідно з частиною першою ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 допомога по частковому безробіттю на період карантину надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та подає документи, визначені частиною другою ст. 47 прим. 1 Закону № 5067.

Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47 прим. 1 закону № 5067 мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію) (частина третя ст. 47 прим. 1 Закону № 5067).

Допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (частина четверта ст. 47 прим. 1 Закону № 5067).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Пунктом 1.7 п.п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Водночас п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 % (підпункти 1.2-1.3 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ).

Таким чином, сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на підставі ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 роботодавцю та виплачена ним працівнику оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Запитання:

Чи має пенсіонер сплачувати податок при оформленні спадщини?

Відповідь:

Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у ме­жах, визначених розділом IV ПКУ, оподатковується ПДФО та військовим збором.

Порядок оподаткування ПДФО отриманого спадкоємцем доходу в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.

Ставка ПДФО та військового збору, за якими оподатковується вартість об’єкта спадщини,  залежить від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем, їх резидентського статусу, об’єкта спадщини та належності спадкоємця окремій визначеній ПКУ категорії громадян (фізична особа, яка є інвалідом І групи; дитина-сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування; дитина-інвалід). ПКУ чітко визначено коло спадкоємців, об’єкт спадщини яких оподатковується за нульовою ставкою податку:

члени сім’ї першого та другого ступеня споріднення спадкодавця (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки);

незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем-резидентом, фізична особа, яка є інвалідом І групи; дитина-сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування; дитина-інвалід.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку, звільняється від оподаткування військовим збором. Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 %). Для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО, визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %). Крім того, дохід у вигляді вартості такого успадкованого майна є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

ПКУ не встановлено будь-які інші пільги (звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі) для сплати ПДФО та військового збору для пенсіонерів. Тому отриманий таким спадкоємцем дохід оподатковується  залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем (ст. 174 ПКУ).