В Бродівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування суб’єктів господарювання, фунціонування електронних сервісів та реєстрації касових апаратів. З платниками спілкувалась начальник Бродівської ДПІ Ганна Богуцька.
Чи має право податкова служба надати інформацію про отримані доходи іншій фізичній особі?
Персональні дані фізичних осіб – платників податків із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:
1) за рішенням суду;
2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема: органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.
3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.
На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 №2483/5/436, ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.
Скільки форм звітності в електронному вигляді можна надсилати протягом дня та повторно відправляти у разі виправлення показників?
Згідно з Порядком № 557 немає обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».
Чи включаються до складу витрат підприємця – «загальносистемна», витрати на страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності?
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат на страхування, що пов’язані з веденням господарської діяльності.
Тобто, вартість оплачених послуг страхування, які пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування.
Як зареєструвати програмний РРО?
Реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій здійснюється на підставі заяви, яку можна подати у електронній формі через Електронний кабінет. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку платник повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу.